Чиказька жіноча спілка визволення (CWLU) — це феміністська профспілка, що діяла в місті з 1969 року по 1977 рік. Важливо зазначити, що вона була однією з найбільших серед тих, хто займався жіночими питаннями. CWLU об’єднувала жінок із самопроголошеною колективною метою домогтися звільнення від сексизму та нерівності, пише chicagoka.com.
Проблеми, з якими стикалися жінки в Чикаго
Невдовзі в рамках CWLU створили великі та дрібні групи, організації для розв’язання важливих питань, таких як аборти, зґвалтування, догляд за дітьми, репродуктивне здоров’я. Протягом 8 років роботи, щоб привернути увагу громадськості до жіночих проблем активістки цієї спілки розповсюджували петиції, проводили демонстрації та відвідували школи. Також CWLU надавала освітні можливості для жінок, у відповідь на явний сексизм у США, і пов’язував їх із соціальними групами, щоб сприяти розвитку руху за визволення та обізнаності про репродуктивне жіноче здоров’я у Сполучених Штатах.
Формування CWLU припало на період зростальної обізнаності про соціальні рухи у США. Під час і після війни у В’єтнамі, у США спостерігалося збільшення антивоєнних рухів та організацій, які виступали за громадянські права. Приблизно тоді, як зазначають багато істориків, почалася друга хвиля жіночого феміністського руху. Варто зазначити, що фемінізм активно розвивався впродовж ХІХ століття і на початку XX століття та був зосереджений на питаннях гендерної рівності та жіночого виборчого права, найімовірніше, завдяки цьому в 1920 році жінки отримали право голосу.
Проблеми феміністок другої хвилі насамперед стосувалися сексуальності, робочих місць і сімейних питань, а також репродуктивних прав і політичної нерівності. У 1960-х роках більшість жінок заробляли вдвічі менше, ніж чоловіки за ту саму роботу, плюс до всього аборти були незаконними й каралися правоохоронними органами, а контроль народжуваності тільки набирав популярності.
До 1960-х років більшість жінок не отримували достатньої інформації про репродуктивне здоров’я від лікарів. Крім того, багато хто йшов з роботи через вагітність, а доступні варіанти догляду за дітьми були зовсім не поширені. Під час руху за звільнення жінок у 1960-1970-х роках проводили по всій країні різні кампанії, спрямовані на розв’язання проблем гендерної нерівності в їхньому повсякденному житті. Також активно шукали можливості розв’язання таких питань, як необхідність догляду за дітьми, нерівність у сфері зайнятості, відсутність можливостей для охорони репродуктивного здоров’я та освіти.
Боротьба за рівність
Членкині-засновниці CWLU розглядали час соціальних хвилювань після війни у В’єтнамі як хорошу можливість підвищення обізнаності про нерівне поводження з жінками в Чикаго. Група впливових жінок заснувала CWLU у 1967 році, коли активізм почав набирати обертів. Гізер Бут одна із засновниць була на той момент студенткою Чиказького університету. Там близько 40 дівчат розробили та організували проєкт «Women’s Radical Action Project» для обговорення радикальних на той час феміністських питань.
Член CWLU Сара Бойт зазначала, що ще до заснування спілки жінки з різних радикальних груп міста почали влаштовувати зустрічі, на яких обмінювалися думками, зміцнювали зв’язки. Невдовзі подібна практика набула популярності по всій країні, оскільки жінки-активістки під час дискусій розповідали про пригноблення жіночої статі, показуючи реальні приклади іншої гендерної нерівності в їхньому житті.
У 1968 році Бут разом із подругами Еві Голдфілд і Сью Мунакер написали статтю під назвою «Towards a Radical Movement», у якій обговорили сподівання багатьох радикально мислездатних мешканок Чикаго. Також вони зазначили, що, хоча жінкам дали можливість працювати серед чоловіків, у політиці їм, як і раніше, постійно відмовляли й забороняли ухвалювати серйозні рішення або обіймати керівні посади. Тобто жінки були обмежені й могли працювати тільки друкарками та секретарками. На закінчення статті зазначалося, що для того, щоб вони мали свободу, потрібно перебудувати стереотипи. Гендерна рівність вимагає дати жінкам більше можливостей на робочому місці та менше забобонів щодо них.
Заснування CWLU
Ця стаття зачепила за душу багатьох, і вже у 1969 році Бут, Голдфілд і Мункер організували конференцію, під час якої розробили програму, яка дала б змогу жінкам вийти за рамки особистих обговорень і розвивати активістський рух. Головною метою цієї конференції було створення багатопрофільної групи, що складалася з учасниць, які бачили необхідність у новій організації для розширення жіночого руху. Восени 1969 року в Палатині конференція відбулася. Особливу увагу на ній приділяли репродуктивним правам, нерівності на робочому місці та сексизму. У цей час і сформували та офіційно зареєстрували Чиказький жіночий союз визволення. Учасниці CWLU одразу ж розробили низку політичних принципів для організації, а також кілька найважливіших програм. Їхні принципи наголошували на тому, що рух за звільнення жінок є частиною руху за соціальну справедливість, у якому представлені найрізноманітніші люди.
Важливі підгрупи та проєкти
Далі членкині CWLU створили кілька підгруп і проєктів, які об’єднали безліч окремих місцевих чиказьких груп в одну велику організацію. До завдань CWLU входило залучення мешканок Чикаго і передмість, і поширення важливих питань визволення жінок за межами спільноти. Для здійснення цих цілей учасниці роздавали брошури, організовували мітинги та протести, проводили відкриті зібрання.
Під впливом CWLU в чиказьких університетах почали створюватися малі групи, що займалися такими темами, як охорона здоров’я, освіта, економічна справедливість на робочому місці, права лесбійок і жінок-ув’язнених. Однією з таких груп, що виросла в рамках CWLU, була Jane Collective — підпільна служба нелегальних абортів і консультацій. До 1973 року аборти в США були заборонені й вважалися вбивством, яке каралося тюремним ув’язненням. Підпільно цю процедуру робили жінки без медичної освіти. За свої послуги вони брали високу плату, що призводило до великої кількості смертей. Організація Jane Collective таємно працювала в кількох орендованих квартирах, надаючи консультації та саму послугу аборту. Її учасниці спочатку проходили навчання у висококваліфікованого лікаря. Згодом вони стали вчиться одна в одної технікам проведення аборту.
Другою ранньою групою в рамках CWLU була Liberation School for Women, заснована в 1970-х роках. Основною її метою було дати жінкам освіту в галузі фемінізму та політики. Викладачки в школі також розповідали ученицям про становище жінок у суспільстві, репродуктивне здоров’я. А ще вони вивчали анатомію і проходили курс сексуального виховання. За словами історика Крістіана Раддіо, ця школа допомагала зміцнити зв’язки між вчителями та ученицями й набути нового призначення.
Не менш важливий проєкт CWLU називався Secret Storm. Його мета полягала в розширенні можливостей жінок для участі в організованих спортивних командах. Важливо зазначити, що на той час лише чоловіки керували більшістю організацій, що дискримінували жінок. Secret Storm займалася пропагандою командної роботи, спортивної майстерності, і впевненості в собі серед жінок, намагаючись збільшити їхню присутність у спорті. Для цього членкині організацій проводили акції протесту, і подавали петиції в різні інстанції, вимагаючи рівних умов для жінок.
Після 8 років роботи в 1977 році CWLU розпалася, зробивши великий внесок у зміну становища жінок у суспільстві.