Маргарет Тейлор-Берроуз — відома особистість не тільки в Чикаго, а й далеко за його межами. Вона талановита художниця, письменниця і співзасновниця Музею історії афроамериканців “DuSable”. Берроуз зробила великий внесок у розвиток образотворчого мистецтва, літератури пише chicagoka.com.
Юність, викладацька кар’єра
Народилася Маргарет Тейлор-Берроуз у 1915 році в Луїзіані. Її батько працював різноробом на залізничному складі. У 1920 році її сім’я переїхала до Чикаго. Там Маргарет відвідувала середню школу Енглвуд, вона вчилася в одному класі з впливовою поетесою Ґвендолін Брукс.
У 1937 році Маргарет здобула диплом вчителя, а два роки потому стала співзасновницею “South Side Community Arts Center” (“SSCAC”). Цей центр створили в рамках програми Франкліна Д. Рузвельта. З моменту заснування “SSCAC” сприяв розвитку мистецтва і культури. Крім цього, він слугував галереєю і студією для демонстрації робіт афроамериканських художників. У свої 23 роки Маргарет стала наймолодшим членом ради директорів.
У 1946 році Берроуз здобула ступінь у галузі художньої освіти в “The School of the Art Institute”, а в 1948 році здобула в цій школі ступінь магістра. З 1946 року до 1969 року вона працювала вчителем у середній школі “DuSable” у Бронзвіллі. Незабаром стала професоркою гуманітарних наук у коледжі Кеннеді-Кінг в Інглвуді. На початку 1950 року Берроуз доклала багато зусиль у заснуванні чиказького ярмарку мистецтв “Lake Meadows”.
У 1985 році мер Гарольд Вашингтон призначив її комісаром Чиказького паркового округу, і вона обіймала цю посаду до 2010 року.
Кар’єра художниці
Найпопулярнішим твором мистецтва художниці вважається ліногравюра “Birthday Party”, де зображені діти. Картина втілює філософію художниці, що колір шкіри — це незначна відмінність між людьми.
У багатьох своїх роботах художниця зображує людей з наполовину чорними й наполовину білими обличчями. У картині “The Faces of My People” Берроуз зобразила 5 людей, які дивляться на глядача. У цій роботі художниця намагається об’єднати афроамериканське суспільство з білошкірими людьми, тим самим вона показує бар’єри, які заважають людям це зробити.
Великі заслуги
Працюючи вчителем, художницею, поетесою, Берроуз та її чоловік Чарльз у 1961 році заснували музей афроамериканської історії “DuSable”. Спочатку його називали “Ebony Museum of Negro History and Art”. Музей розміщувався у вітальні кімнаті будинку Берроуз. Він був заснований з метою вивчення і збереження культури афроамериканців, яку постійно ігнорували інші музеї.
У 1968 році музей перейменували на честь Жана-Батиста Пуен дю Сабля, який став першим афроамериканцем, що оселився в Чикаго. У 1973 році музей переїхав у порожню будівлю адміністрації “Washington Park”, де перебуває досі.
Сучасний музей “DuSable” вважається осередком зберігання афроамериканської культури та історії в США.
Окрім створення культурних закладів у Чикаго, Берроуз була хорошою художницею та поетесою. За даними Фонду поезії, вона створювала як скульптури, так і картини. В основному вона гравіювала на лінолеумі образи відомих чорношкірих людей. Деякі з її робіт зберігаються в Художньому інституті.
Ця талановита жінка відзначилась як гарна поетеса. Однією з її успішних робіт вважається “What Shall I Tell My Children Who Are Black”. Ця поема, написана в 1963 році, з точки зору чорношкірої матері, яка висловлює побоювання з приводу виховання своїх дітей серед білошкірих людей. Також Берроуз написала вірш “Chicago, I Love You!”.
Померла Маргарет Берроуз у 2010 році, вона залишила за собою культурні установи, роботи, які є гордістю Чикаго.
У 1994 році “SSCAC” створений Берроуз став офіційною історичною пам’яткою в Чикаго. Музей “DuSable” також є важливим надбанням міста.