Джейн Бірн — політикиня, перша жінка, яка була обрана 50-м мером великого міста Чикаго. Працюючи в політиці, вона зробила великий внесок у розвиток мегаполіса, і довела всім, що жінки гідні більшого, пише chicagoka.com.
Політична кар’єра
Народилася Джейн 24 травня 1933 року в Чикаго. Закінчивши середню школу дівчина вступила вчитися в коледж Святої Марії Вудс, через деякий час вона перейшла до коледжу Святого Серця Барат, який закінчила в 1955 році, здобувши ступінь бакалавра хімії та біології.
У 1956 році Джейн вийшла заміж за Вільяма Бірна, за рік у пари народилася дочка. У 1959 році сталася велика трагедія, яка підштовхнула Джейн до політики. Тоді у спробі посадити в густому тумані літак розбився її чоловік. У 26 років вона стала вдовою. Щоб хоч пережити біль втрати, жінка взяла участь у президентській кампанії Джона Ф. Кеннеді та привернула до себе увагу колишнього мера Чикаго Річарда Дж. Дейлі. Вона стала його улюбленицею і в період правління уряду Дейлі обіймала різні посади, просуваючись у міському уряді.
У 1964 році Бірн отримала призначення на роботу в міській програмі “Head Start”. Через рік її підвищили та перевели в “Chicago Committee on Urban Opportunity”. Пізніше Бірн стала головою міського відділу у справах споживачів, а в 1975 році, попри заперечення демократичних лідерів, Дейлі призначив Бірн співголовою Демократичного центрального комітету округу Кук. Наприкінці 1976 року Річард Дейлі пішов з життя, тому Джейн Бірн була знята з посади.
Перебування на посаді мера
У 1977 році Бірн кинула виклик Майклу Ентоні Біландіку, створила особисту передвиборчу кампанію на посаду мера Чикаго. Багато людей не сприйняли її кандидатуру серйозно. У квітні в 1979 році жінка перемогла на виборах. За неї віддали 82% голосів.
Бірн пропрацювала на посаді мера один термін. За 4 роки вона створила перший у Чикаго гей-парад, визнаний містом. Вона активно підтримувала мистецтво в Чикаго, залучаючи в місто кіноіндустрію, просуваючи різні фестивалі. Коли Чикаго був закритий для Голлівуду, Бірн запрошувала знімальні групи, тим самим перетворюючи місто на знамениті декорації для багатьох фільмів, першим з яких був “The Blues Brothers”.
Крім цього, перша жінка-мер інвестувала великі гроші в поліпшення центру міста і набережної річки, продовжила міську лінію наземного транспорту до аеропорту “О’Хара”, а також модернізувала його.
Вона об’єдналася з впливовими олдерменами, включно з Едом Врдоляком, Едвардом Берком. У період перебування її на посаді мера в місті відбулося 2 страйки пожежників і вчителів.
У 1981 році Бірн переїхала в громадський житловий комплекс Кабріні-Грін, щоб привернути увагу громадськості до проблеми насильства. Її крок викликав незліченні суперечки: одні схвалювали його, інші навпаки стверджували, що це з її боку рекламний трюк.
Джейн за своєю натурою була борцем, “залізною леді”. В умовах поганої економіки, зростальної бідності та підвищення рівня насильницької злочинності Бірн підписала наказ, який фактично забороняв носіння вогнепальної зброї в місті.
У 1983 році на виборах син колишнього мера Річард М. Дейлі та Гарольд Вашингтон кинули виклик Бірн. Вашингтон переміг, ставши першим чорношкірим мером Чикаго.
У 1987 році Бірн знову балотувалася на посаду мера міста, проте зазнала поразки. У 1991 році після чергової невдалої спроби обійняти посаду мера Бірн практично пішла з політики.
У 2013 році у Джейн Бірн стався інсульт, який наклав негативний відбиток на її здоров’я.
У листопаді 2014 року в жінки проявилися ускладнення після інсульту, її відправили в лікарню і вона померла. Джейн Бірн зробила великий внесок у розвиток Чикаго і заявила про себе на посаді мера гідно, показавши всім, як сильно любить рідне місто.