Бетті Робінсон — чиказька дворазова олімпійська чемпіонка з бігу на дистанцію 100 метрів. А ще вона жінка, яка ледь не втратила життя, проте незважаючи ні на що, встала на ноги й заявила про себе на весь світ. Завдяки своїй силі, настирливості, старанням Бетті змогла досягти колосального успіху в спортивній сфері, пише chicagoka.com.
У спорті випадково
Народилася Бетті в Чикаго в 1911 році. У спорт вона потрапила завдяки чистій випадковості. Якось дівчинка затрималася в школі й практично не встигла на останній потяг додому. Щоб виїхати, їй довелося стрімголов бігти. Однокласники думали, що у Бетті нічого не вийде, але все ж вона потрапила у вагон. За тим, що відбувалося, спостерігав шкільний учитель, тренер з легкої атлетики Чарльз Прайс. Зрозумівши, що дівчина може досягти хороших успіхів у спорті, він запропонував їй приходити до нього на тренування.
Незабаром виявилося, що вчитель не помилився у здібностях своєї учениці. За кілька місяців Чарльз зміг підготувати юну спортсменку до відбору на Олімпійські ігри, який вона пройшла. Бетті потрапила на Олімпіаду в Амстердамі, де жінки-легкоатлетки вперше виступали на подібному турнірі. На той момент Робінсон змогла за 12,2 секунди обігнати суперницю Фанні Розенфельд. Таким чином, Бетті стала першою в історії жінкою, яка виграла золоту олімпійську медаль у легкій атлетиці. Ця перемога принесла дівчині популярність.
Після повернення в Чикаго її зустрічали з усіма почестями, але думки спортсменки займала не слава, а наступні олімпіади. У 1923 році вона зібралася підкорити весь світ на Олімпійських іграх. Однак планам не судилося збутися. На заваді стали негативні обставини.
Другий день народження
У 1931 році Бетті приїхала до Лос-Анджелеса на тренування в рамках підготовки до майбутніх Олімпійських ігор-1932. Спортсменка навіть не підозрювала, яка біда на неї чекає. Після завершення тренування Робінсон відпросилася у тренера на зустріч із двоюрідним братом. Він вирішив влаштувати сестрі політ на біплані. Все сталося спонтанно. Коли судно піднялося на висоту 200 метрів, у нього відмовив двигун. Літак почав пікірувати в болотисте поле неподалік аеродрому. Найімовірніше, Бетті вижила завдяки вдалому місцю падіння літака.
За кілька годин після аварії на поле прийшов місцевий житель, він побачив покалічене тіло Бетті. Подумавши, що дівчина мертва, поклав її в багажник свого авто та відвіз до патологоанатома. Той встановив, що вона жива і надав їй першу невідкладну допомогу. Після виснажливих обстежень медики діагностували у спортсменки численні переломи кісток і пошкодження внутрішніх органів. Лікарі давали невтішний прогноз, були великі ризики, що Робінсон залишиться на все життя інвалідом і більше не зможе продовжити кар’єру.
Однак Бетті не з тих, хто легко здається. Дівчина твердо вирішила для себе повернутися у великий спорт. Близько року знадобилося на відновлення. Після лікування її ліва нога була коротшою за праву і погано згиналася. Тому Олімпіада в Лос-Анджелесі, на яку вона так чекала, залишилася недосяжною мрією.
У 1936 році мала відбутися Олімпіада в Берліні, до якої вона все ж таки почала готуватися. Хвора нога не дозволяла Бетті брати участь у забігах на 100-200 метрів, проте естафетний біг був все ж доступним для неї. Це пов’язано з тим, що лише перша з 4-х учасниць завжди стартує сидячи. Завдяки великим зусиллям, прагненню, бажанню Робінсон увійшла до збірної США з легкої атлетики. На початку 1936 року вона поїхала до Берліна, де здобула золото.
Сильний характер, віра в себе дали змогу Бетті не тільки повернутися у великий спорт, а й стати заслуженою Олімпійською чемпіонкою. Навіть після виходу на пенсію Робінсон продовжувала займатися легкою атлетикою. У 1977 році її занесли до Національного Залу Слави легкої атлетики США. Померла велика спортсменка у 87 років від раку та хвороби Альцгеймера.