Джейн Аддамс — жінка, яка зробила великий внесок у відстоювання інтересів і прав жінок. Вона американський соціолог, філософ, феміністка, лідерка руху суфражисток. Всесвітнє визнання Аддамс здобула в першій третині 20 століття. Про життя та діяльність цієї великої жінки читайте тут chicagoka.com.
Дитинство, навчання
Народилася Джейн Аддамс у Сідарвілл, Іллінойс 21 травня 1939 року, сьома з 8 дітей. Її батько був млинарем, місцевим політичним лідером, найкращим другом Авраама Лінкольна.
Від народження у Джейн були проблеми з хребтом, у більш зрілому віці їй зробили операцію. У 1881 році Аддамс закінчила Рокфордську жіночу семінарію. Ступінь бакалавра вона змогла здобути тільки в 1882 році, коли школу акредитували як Рокфордський жіночий коледж.
Протягом наступних 6 років жінка почала вивчати медицину, але їй довелося кинути навчання через погіршення здоров’я. На відновлення знадобилося майже 2 роки. За цей період вона часто лежала в лікарні, подорожувала.
Створення “Hull-House”
Коли Джейн виповнилося 17 років, під час другої своєї подорожі Європою разом з подругою, вона завітала до благодійної організації “Toynbee Hall” в Іст-Енді (Лондон). В її голові одразу виникла ідея, а чому б не відкрити подібну організацію в одному з бідних районів Чикаго. У 1889 році вона та її подруга Елен Старр орендували невеличкий будинок, збудований Чарльзом Галлом, і переїхали туди.
У цьому будинку Аддамс і Старр виступали з промовами про потреби району, збирали гроші, переконували жінок з заможних родин допомагати іншим, піклувалися про дітей, доглядали за хворими.
На другий рік “Hull-House” щотижня приймав 2000 осіб. Вранці тут проводилися заняття в дитячому садку, вдень — клубні зустрічі для старших дітей, а ввечері — гуртки або курси для дорослих.
Першим об’єктом у “Hull-House” стала художня галерея, другим — кухня, потім з’явилася кав’ярня, гімнастичний зал, басейн.
У міру того як організація ставала популярною, Аддамс втягувалася в ширші сфери громадянської відповідальності. У 1905 році її призначили членом Ради з освіти Чикаго і незабаром головою Комітету з управління школами.
У 1909 році Аддамс стала першою жінкою-президентом Національної конференції благодійних і виправних організацій.
Допомога всім
У своєму районі Чикаго Джейн контролювала різні питання, що стосувалися акушерства, вживання наркотиків, постачань молока і навіть погодилася стати інспекторкою з прибирання сміття в 12-му окрузі.
У 1910 році вона отримала перший в історії від Єльського університету почесний ступінь, присуджений жінці.
За своєю філософією Джейн Аддамс була затятою феміністкою. У ті дні, коли жінки не мали права голосу, вона вважала, що жінки мають повне право на висловлення своєї думки в законодавстві, а отже, повинні мати право голосу. Крім цього, Аддамс вважала, що кожна жінка незалежно від віку зобов’язана прагнути до поліпшення свого життя і шукати можливості для реалізації власних бажань.
У 1915 році Аддамс стала головою Жіночої партії миру, американської організації, а 4 місяці потому — головою Міжнародного конгресу жінок, скликаного в Гаазі за ініціативою голландської лідерки суфражисток Алетти Якобс.
Незабаром цей конгрес створив організацію під назвою Міжнародна ліга жінок за мир і свободу, Аддамс очолювала її до 1929 року.
Вона публічно виступала проти вступу Америки у війну. Після кожного свого виступу вона піддавалася критиці, але це зовсім не було для неї перепоною, адже вона хотіла позбавити світ від війни.
У 1926 році у Джейн Аддамс стався серцевий напад. На жаль, вона не змогла відновити своє здоров’я. У грудні 1931 року в Осло їй вручили Нобелівську премію миру. У 1935 році велика жінка пішла з життя.