Психіатр Карл К. Белл відомий не тільки в Чикаго, а й далеко за його межами. Він допоміг багатьом людям і зробив великий внесок у розвиток психіатрії, пише chicagoka.com.
Дитинство та юність
Народився Карл 28 жовтня 1947 року в Чикаго в сім’ї Перл і Вільяма Белл. Усе дитинство майбутнього лікаря минуло в районі Саут-Сайд. У 1967 році він здобув ступінь бакалавра біології в Іллінойському університеті, а в 1971 році — ступінь доктора медицини в коледжі Meharry в Нешвіллі, штат Теннессі. Через 4 роки Карл закінчив психіатричну ординатуру і почав працювати з дітьми, підлітками та дорослими. З 1974 року по 1976 рік служив капітан-лейтенантом у Воєнно-морських силах США.
Розвиток кар’єри
За свою майже 50-річну кар’єру Белл працював психіатром у багатьох установах Чикаго, включно з лікарнею Джексон-Парк, Центром психологічного здоров’я в Chatham Avalon. У 1987 році Белл заснував Раду з охорони психологічного здоров’я в районі Саут-Сайд — один з найбільших у країні громадських психіатричних центрів, у якому протягом 25 років надавали малозабезпеченим пацієнтам амбулаторну і невідкладну психіатричну допомогу, а також проводили дослідження і займалися правозахисною діяльністю.
Працюючи в різних медичних установах, лікар був професором клінічної психіатрії в Медичній школі Іллінойського університету. Крім того, у 1980-1990-х роках Белл вів радіопередачу, присвячену проблемам психічного здоров’я.
Великі досягнення
Лікар Белл був незвичайною людиною з великим списком досягнень. Він лауреат премії Американської психіатричної асоціації за видатні заслуги та премії Адольфа Мейєра за життєві досягнення в галузі психіатричних досліджень. Також Карл був членом ради Національної академії наук у справах дітей, сім’ї та молоді. Крім цих досягнень, Белл присвятив свою енергію та роботу суспільству. Він завжди намагався ухилитися від суперечок на благо інших.
За свою кар’єру він є автором понад 500 книжок, розділів і наукових публікацій, присвячених проблемам дітей, які піддаються насильству, профілактиці ВІЛ, сонному паралічу і неправильній діагностиці маніакально-депресивної хвороби. Найпопулярнішими його книгами є: «Understanding Causes and Issues in Prevention and Treatment», «Getting Rid of Rats: Perspectives of a Black Community Psychiatrist», «The Sanity of Survival: Reflections on Community Mental Health and Wellness».
У 1997 році Белл отримав подяку від президента Американської психіатричної асоціації за роботу над проблемами пов’язаними з насильством. Після чого він став членом Консультативної ради з боротьби з насильством щодо жінок. Також він неодноразово брав участь у стратегічній сесії Білого дому з проблем насильства серед підлітків. На знак визнання його зусиль щодо зниження рівня насильства, Белл став першим лауреатом премії Американського психіатричного фонду за заслуги перед меншинами у 2004 році.
У 2011 році лікар опублікував свою чергову роботу під назвою «Cultivating Resiliency in Youth». У ній він проявив турботу про покоління молодих людей, які ростуть в умовах насильства, і зберіг свою думку про те, що основна ідея профілактики полягає у визнанні та культивуванні життєстійкості. У своєму огляді Білл виклав практичні рекомендації для батьків, як показати приклад позитивних соціальних навичок дітям і уникнути суворих покарань, а також розповів про те, як реакція суспільства створює умови для пом’якшення ймовірності того, що травматичний досвід призведе до безпорадності.
2 серпня 2019 року психіатр помер за невідомих обставин.